Летіла зозуля з гори та в долину, та й сіла кувати коло мого тину. Зозуле, зозуле, це ж ти горе чуєш, коло моєй хати на калині куєш. Зозуля кувала, правдоньку казала, що моєї неньки на світі не стадо. Побігла до хати, стала на порозі, забилось серденько, покотились сльози. ОЙ матінко-мати, де ж тебе узяти, чи піти купити чи намалювати? Наїхали маляри з далекой сторони, змалювали неньку на білій оселі. Змалювали очі, змалювали брови. та не змалювали щирої розмови.
Другие названия этого текста
Ніна Матвієнко - Летіла зозуля (1)
Ніна Матвієнко - Летіла зозуля з гори на долину тай сіла кувати (0)